пятница, 15 февраля 2019 г.

ЧАС І ДОСІ НЕ ЗАГОЇВ РАНУ – ЦЕЙ ОДВІЧНИЙ БІЛЬ АФГАНІСТАНУ

   15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Саме цього дня  1989 року з Афганістану були виведені радянські війська, які протягом десяти років брали участь у війні на території цієї країни. Афганська війна – сама трагічна сторінка історії нашого народу, яка тривала вдвічі довше, ніж Велика Вітчизняна. Її ніхто не оголошував, але вона забрала життя __ українців і залишила по собі невиліковні рани у 150 тисячах українських родин.
    Вже 30
 років  минуло  з лютого 1989 року, коли останній радянський солдат покинув  Афганістан.  Багато горя принесла  ця війна в родини простих українців  і невиліковну рану залишила в душах та серцях тих, хто пройшов вогненними гірськими стежками, хто втратив друзів, синів чи батьків.
   До цієї дати в Новокиївській бібліотеці-філії була оформленна  виставка  та проведена година пам`яті «Афганістан біль і пам`ять». Діти з цікавістю послухали про історичні події  афганської війни і з цікавістю переглянули книгу та фотоматеріали представленні на виставці.

Також сумісно з Новокиївським НВК проведено захід під назвою: «Аганістан то біль і смуток, чиєсь обірване життя». На заході були присутні ветерани афганської війни, донька загиблого односельчанина Ігоря Хмелята в. о. старости Юрін Юрій Миколайович,учні та вчителі школи.
    Під час заходу присутні ознайомилися з масштабами складних і неоднозначних подій в Афганістані, переглянули документальні відео фрагменти про афгаганську війну, вшанували хвилиною мовчання тих, хто поліг в Афганських ущелинах.
   До ветеранів афганців з привітальним словом  звернувся в.о. старости Юрін Юрій Миколайович: побажав всім здоров
`я, щастя, миру, душевного спокою. Злагоди у великому домі, який зветься Україна.
   На завершення діти вручили афганцям  невеличкі подаруночки  печива з побажаннями, яке власноруч виготовили на передодні. А після заходу учні 6 класу поклали вінки до могил загиблим воїнам-афганцям.

Давайте ж і на далі будемо пам`ятати ветеранів. У спогадах, снах, думках…             
                              Вони на це заслуговують!






Комментариев нет:

Отправить комментарий