Свою Україну любіть,
Любіть її… Во время люте,
В останню тяжкую минуту
За неї господа моліть.
( Тарас Шевченко,1847)
Все йде, все минає… Та залишається пам`ять, добра слава про людей, що мандрують у світи в пошуках краю землі, у пошуках істини та правди. В історії залишаються імена,які з гордістю вимовляє, пам`ятає і шанує все людство. До них належить й ім`я великого українського поета Т.Г.Шевченка
Тарас Шевченко – символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини. Його думи, його пісні, його полум`яний гнів, його боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів. Поезію Шевченка люблять усі народи.
Шевченківський «Кобзар»… Це Біблія українського народу, якій судилося бути безсмертною, бо сам народ визнав її своєю книгою.
У багатьох оселях наших земляків сьогодні побачиш портрет Шевченка.
Отож і ми зібрались, щоб перегорнути сторінки життя Т.Г. Шевченка. Саме в березневий день до хати кріпака Шевченка принесли лелеки малого хлопчика, якого назвали Тарасом. Хлопчика, слава про якого, пережила його на сотні літ.
Діти 3-6 класів читали вірші в ім`я па`яті великого Кобзаря…
Немає коментарів:
Дописати коментар