#_ДЕНЬ_РІДНОЇ_МОВИ

 

21 лютого, починаючи з 2000 року ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови.
    Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку.
     Міжнародний день рідної мови був проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року. Запроваджено його було з метою сприяння мовній і культурній різноманітності й багатомовності.
   До дня відзначення рідної мови в Новокиївській сільській бібліотеці-філії для відвідувачів представлена Книжкова виставка «Без мови нема народу»

на якій представлена література, що допоможе поповнити знання сучасною граматикою, навчитись правильно висловлювати свої думки та літературні твори.

Мова є безцінним і цілющим джерелом буття людства, однією з найважливіших ознак національної самобутності людини і народу. Цей день нагадує усім нам про невід’ємне право кожної етнічної спільноти на свою культурну, яка нерозривно пов'язана з рідною мовою.
Із тисяч мов, які існують на планеті, найдорожчою для кожного є його рідна мова. Наша українська мова належить до найбагатших мов світу.

     Ми повинні завжди пам'ятати, що українська мова - це мова нашої свободи і нашої державності. Тож давайте не забувати, що збереження мови не просто залежить від кожного з нас, а є нашим обов’язком, своєрідним внеском у збереження національної культурної спадщини.
 Тому закликаємо усіх – бережіть рідну мову!

НЕБЕСНА СОТНЯ - В ПАМ'ЯТІ НАВІКИ

    В Україні 20 лютого відзначається – День пам’яті Героїв Небесної Сотні.  Вже минуло вісім років, а спогади настільки яскраві, наче це було вчора. У День Героїв Небесної Сотні ми маємо віддати шану тим, хто пожертвував найціннішим заради нашого майбутнього.

…і мовчки сотня непокорених героїв
відходила у чисті небеса,
і погляди знесилених мільйонів
дивились вслід братам, батькам, синам

    З нагоди світлої пам'яті Героїв Небесної Сотні у Новокиївській бібліотеці-філії  розгорнуто книжкову виставку "Небесна Сотня: правди і країни цвіт»", на якій представлені книги, що висвітлюють події під час Революції гідності, розповідають про мужність і героїзм її учасників. Про ціну яку заплатила Україна за захист ідеалів демократії, відстоювання прав людини та своє європейське майбутнє. 

  Подвиг героїв Небесної Сотні має визначне значення для нашої Батьківщини. Перш за все, вони віддали своє життя за те, щоб кожен наш новий день був сповнений свободи, надії та світла.
   Держава визнала цих людей героями. Усім загиблим під час Євромайдану посмертно присуджено звання Героя України.

  Вічна пам’ять і слава Героям!
Вони не вмирають, а навічно залишаються нашою славою та небесними захисниками України!

«Війна у пам’яті – біль у серці».

          Битви закінчуються, а історія вічна. Пішла в історію ще одна війна.
І сьогодні 15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 33-тя річниця виведення військ із Афганістану.
  До цієї дати в Новокиївській бібліотеці філії для відвідувачів представлена виставка «Війна у пам’яті – біль у серці». Будь-яка війна - це катастрофа для людства. І завжди – це страждання, сльози, біль... Таким болем для багатьох став Афганістан.
Сьогодні ми вшановуємо пам'ять тих, хто воював в афганських ущелинах, хто прийшов з війни живим, хоча з пораненоюдушею. Молоді хлопці йшли туди не заради  орденів чи медалей, вони свято вірили, що виконуютьсвій інтернаціональний обов’язок, вони вірили,що несуть визволення народу Афганістану, вірили, що йдуть не воювати, а захищати.

    Тож День 15 лютого – це не тільки данина пам’яті загиблим, але і вираз глибокої вдячності всім, хто повернувся додому, хто чесно і мужньо виконував свій інтернаціональний обов’язок на території інших держав.

   Участь у війні взяли 160375 військовослужбовців з України, не повернулися з війни 3360 осіб, з яких загинули 3280, пропали безвісти – 80, стали інвалідами - 3560.

Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю загиблих, перед членами сімей загиблих. Висловлюємо глибоку подяку батькам, які виховали мужніх синів. А всім, хто пройшов через горнила жорстоких воєн, бажаємо міцного здоров’я, сили духу, родинного щастя та благополуччя. Адже неможливо викреслити з пам’яті ні тих, хто загинув, ні тих, хто пройшов через пекло афганської війни і для кого вона триває й досі. У спогадах, у снах, у думках. Вони заслуговують на нашу повагу. Пам’ятаймо про це. І нехай над всіма нами буде мирне небо.

Цікаві факти про Діккенса

Ча́рльз (або Ча́рлз) Джон Га́ффем Ді́кенс   англійський письменник, один із найпопулярніших романістів вікторіанської епохи, відомий політичний агітатор.

1.      Народився майбутній літератор 7 лютого 1812року  у великій родині. У його батьків було восьмеро дітей, з яких він був майже найстаршим.

2.      У дитинстві Чарльз Діккенс навчався в баптистській школі.

3.      Першим місцем роботи майбутнього письменника, ще в юності, стала фабрика по виробництву вакси, тобто гуталіну.

4.      Коли Діккенс був ще дитиною, сім’я переїхала в Лондон. Однак, життя в столиці виявилася дорогою, що в підсумку призвело до того, що батька Чарльза посадили у в’язницю за борги. До того ж дружину заарештували разом з ним.

5.      Так як його батьки перебували у в’язниці, у свої вихідні Чарльз Діккенс жив там же, з ними. В інший час він жив на роботі.

6.      Невідомо, як могли б скластися життя Діккенса, якщо б не спадщину, отримане його батьком під час перебування у в’язниці. Це дало йому можливість звільнитися, а згодом навіть знайти непогану роботу в якості репортера в газеті.

7.      Незважаючи на те, що сім’я його отримала свободу, за наполяганням матері Чарльз Діккенс був залишений жити і працювати на фабриці, де він працював. Судячи з його біографії, цей факт глибоко поранив його, і наклав відбиток на все подальше життя.

8.      Після роботи на фабриці він вивчився на клерка і працював в адвокатській конторі. Але першою роботою Чарльза Діккенса, наближеної до літератури, стала праця в якості газетного репортера.

9.      Першими його творами стали нариси в газеті.

10.  Роман «Посмертні записки Піквікського клубу», перший з написаних Діккенсом, приніс йому гучну славу і успіх.

11.  Знаменитий письменник Оскар Уайльд невисоко оцінював творчість Діккенса.

12.  Володіючи чудовою дикцією і акторською майстерністю, один час Діккенс заробляв додаткові гроші на літературних вечорах, де він читав свої твори для глядачів.

13.  Ще за життя Чарльз Діккенс став найпопулярнішим англомовним редактором у світі.

14.  У Діккенса була досить дивна особливість, яка супроводжувала його протягом усі життя — він іноді впадав в транс і переставав реагувати на все, що відбувалося навколо.

15.  У США книги Чарльза Діккенса також були дуже популярні, але роман «Мартін Чезлвит», в якому высмеивалось американське суспільство, викликав цілу бурю обурення в його адресу.

1.      Всього з-під пера Чарльза Діккенса вийшло 16 повновагих романів і безліч творів поменше.

2.      Народжений у великій родині, Чарльз Діккенс любив дітей. У нього їх було цілих 10.

3.      Лондонський будинок, в якому він жив, в даний час є музеєм його імені.

4.      У своєму заповіті Чарльз Діккенс просив не ставити йому пам’ятників. Однак, його воля була порушена, і пам’ятники йому зараз є в чотирьох країнах.

5.      За життя Діккенс не раз говорив, що бачить і чує персонажів своїх книг, коли описує їх в рукописах.

6.      Твори Діккенса багато разів ставали об’єктами екранізацій. Всього фільмів, мультфільмів та серіалів за мотивами його творчості було знято близько ста вісімдесяти.