«Голод 33-го – біль душі і пам`ять серця».

 Пекельні цифри та слова
У серці б'ють, неначе молот,
Немов прокляття ожива
Рік 33-й...Голод...   Голод!

28 листопада 2020 року виповнюється 87-ма річниця однієї з найтрагічніших сторінок в історії України – голоду 1932–1933 рр.
В Новокиївській бібліотеці –філії до 87-ї річниці трагічних подій Голодомору оформлена книжково-ілюстрована виставка «Голод 33-го – біль душі і пам`ять серця».

Світова історія знає чимало масових злочинів, але ніякий із них не може зрівнятись з запланованим голодомором.Зі сторінок численних видань – книг, брошур, представлених на виставці, постає жахлива картина знищення української нації.   Мільйони українців померли від голоду. Десятки мільйонів не народилися. Покалічені людські долі, сироти, каліки. Пригнічена воля, виснажена душа українського народу.
  У 1932-33 роках українців загинуло більше, ніж у Другій світовій війні (близько 5 мільйонів цивільного населення).

 Більшість загиблих від голодомору – діти! Українці віком від 6 місяців до 17 років становили близько половини всіх жертв Голодомору.

  Селяни стали споживати мишей, ховрахів, кротів, щурів, їжаків, жаб,птахів, збирали різні личинки, розкопували дощових черв’яків та інших хробаків. Видирали з гнізд галок і варили з них суп, а то і так їли…
   Ці трагічні сторінки нашої історії – національне нещастя, яке поглинуло мільйони безневинних, а, значить, – не підлягає забуттю. Щоб не повторилися  такі  події, ми повинні знати і пам’ятати про них. Пам`ять - вічна... 

День Гідності і Свободи.

     21 листопада Україна відзначає  День Гідності і Свободи. Цей день – символ боротьби і перемоги, символ єднання заради найвищих ідеалів цивілізованого світу. На сторінках багатьох сучасних книг закарбовано надзвичайно важливий період України і це допомагає всім нам згадати, побачити наскільки той час був епохальним кроком до зміни свідомості української нації.
    Революція Гідності сколихнула країну хвилею нечуваного патріотизму і показала важливість національної ідеї. Цій знаковій події  в Новокиївській сіільській бібліотеці до уваги користувачів оформленна Книжково-ілюстрована виставка «Час плине, а пам’ять залишається…» та щоб розширити знання учнів про революцію Гідності , вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні, поглибити патріотичну та національну свідомості відбулася патріотично-інформаційна бесіда «Революція Гідності та Свободи» з учняма 11 класу.

  Бібліотекар ознайомила з історією виникнення державного свята яке відзначається щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року). А сумісно з бібліотекарем Новокиївського НВК Березніцькою В.О. та організатором Юріною О.В. для учнів 7-11класів проведено літературно-музичний захід «Тернистий шлях до свободи»  Під час заходу декламувалися вірші та розповіді на основі реальних подій про Революцію Гідності.

 В глибокій скорботі було згадано тих, хто загинув за нашу Україну, і спокій, всіх героїв, що полягли за гідність і свободу нашої Вітчизни, запалили свічки 

«Писемність та мова – жива плоть, яка створювалася мільйонами поколінь»

Велична, щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода, —
То України мова барвінкова, —
Така багата й вічно молода.
Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й душу з ранніх літ,
Ця мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ.

   День української писемності та мови – державне свято, яке щороку в Україні відзначається 9 листопада.
  Ця дата припадає і на вшанування пам’яті  Нестора літописця, адже за інформацією вчених саме з його  праць починається українська мова.

   В День української писемності та мови традиційно в Новокиївській бібліотеці-філії для користувачів бібліотеки оформлена книжкова викладка літератури «Писемність та мова – жива плоть, яка створювалася мільйонами поколінь»
  Сьогодні у нас є нагода вклонитися Слову в його красі, виразності та розмаїтті. Наша рідна українська мова загартована історією та відточена творчістю талановитих письменників та поетів.
  Мова це душа нашої нації, адже у її глибинах народилося культурне надбання, яким може пишатися український народ.
   Зберігати і розвивати  рідну мову – значить будувати незалежну, справді вільну країну це виховувати гідних представників свого народу і пишатися своєю Батьківщиною.