«Голод 33-го – біль душі і пам`ять серця».

 Пекельні цифри та слова
У серці б'ють, неначе молот,
Немов прокляття ожива
Рік 33-й...Голод...   Голод!

28 листопада 2020 року виповнюється 87-ма річниця однієї з найтрагічніших сторінок в історії України – голоду 1932–1933 рр.
В Новокиївській бібліотеці –філії до 87-ї річниці трагічних подій Голодомору оформлена книжково-ілюстрована виставка «Голод 33-го – біль душі і пам`ять серця».

Світова історія знає чимало масових злочинів, але ніякий із них не може зрівнятись з запланованим голодомором.Зі сторінок численних видань – книг, брошур, представлених на виставці, постає жахлива картина знищення української нації.   Мільйони українців померли від голоду. Десятки мільйонів не народилися. Покалічені людські долі, сироти, каліки. Пригнічена воля, виснажена душа українського народу.
  У 1932-33 роках українців загинуло більше, ніж у Другій світовій війні (близько 5 мільйонів цивільного населення).

 Більшість загиблих від голодомору – діти! Українці віком від 6 місяців до 17 років становили близько половини всіх жертв Голодомору.

  Селяни стали споживати мишей, ховрахів, кротів, щурів, їжаків, жаб,птахів, збирали різні личинки, розкопували дощових черв’яків та інших хробаків. Видирали з гнізд галок і варили з них суп, а то і так їли…
   Ці трагічні сторінки нашої історії – національне нещастя, яке поглинуло мільйони безневинних, а, значить, – не підлягає забуттю. Щоб не повторилися  такі  події, ми повинні знати і пам’ятати про них. Пам`ять - вічна...