Хустина – символ жіночої душі

 7 грудня відзначають день української хустки.

 Веселі ви чи сумовиті,
На схилах Ворскли чи Дніпра,
Нема таких жінок у світі,
Котрим вона не до лиця
       Українська хустка найгарніша народна прикраса. Саме вона може розповісти про культуру українців, їх обряди і традиції. Хустка здавна відігравала якусь магічну роль, вона була оберегом. Тому вона була невід’ємним атрибутом на весільному обряді. 
Хустини — це найчастіше квадратні шматки полотна, прикрашені вишивкою і були переважно білого кольору, в цьому полягає національний характер української хустки

   В кожній родині їх виготовляли заздалегідь і зберігали для відзначення важливих подій у житті сім’ї.   

   Вишивали переважно червоними нитками, іноді додавали синіх або жовтих, однак ніколи не використовували тільки синього чи жовтого кольорів.

   Відомий історик Михайло Грушевський иписав, що хустка відома на всій території України починаючі з часів Київської Русі. Вона була поширена в козацьку епоху і дійшла до наших днів. Змінювалися тільки кольори, а хустка залишалася хусткою.

«Голод 33-го – біль душі і пам`ять серця».

 Пекельні цифри та слова
У серці б'ють, неначе молот,
Немов прокляття ожива
Рік 33-й...Голод...   Голод!

28 листопада 2020 року виповнюється 87-ма річниця однієї з найтрагічніших сторінок в історії України – голоду 1932–1933 рр.
В Новокиївській бібліотеці –філії до 87-ї річниці трагічних подій Голодомору оформлена книжково-ілюстрована виставка «Голод 33-го – біль душі і пам`ять серця».

Світова історія знає чимало масових злочинів, але ніякий із них не може зрівнятись з запланованим голодомором.Зі сторінок численних видань – книг, брошур, представлених на виставці, постає жахлива картина знищення української нації.   Мільйони українців померли від голоду. Десятки мільйонів не народилися. Покалічені людські долі, сироти, каліки. Пригнічена воля, виснажена душа українського народу.
  У 1932-33 роках українців загинуло більше, ніж у Другій світовій війні (близько 5 мільйонів цивільного населення).

 Більшість загиблих від голодомору – діти! Українці віком від 6 місяців до 17 років становили близько половини всіх жертв Голодомору.

  Селяни стали споживати мишей, ховрахів, кротів, щурів, їжаків, жаб,птахів, збирали різні личинки, розкопували дощових черв’яків та інших хробаків. Видирали з гнізд галок і варили з них суп, а то і так їли…
   Ці трагічні сторінки нашої історії – національне нещастя, яке поглинуло мільйони безневинних, а, значить, – не підлягає забуттю. Щоб не повторилися  такі  події, ми повинні знати і пам’ятати про них. Пам`ять - вічна... 

День Гідності і Свободи.

     21 листопада Україна відзначає  День Гідності і Свободи. Цей день – символ боротьби і перемоги, символ єднання заради найвищих ідеалів цивілізованого світу. На сторінках багатьох сучасних книг закарбовано надзвичайно важливий період України і це допомагає всім нам згадати, побачити наскільки той час був епохальним кроком до зміни свідомості української нації.
    Революція Гідності сколихнула країну хвилею нечуваного патріотизму і показала важливість національної ідеї. Цій знаковій події  в Новокиївській сіільській бібліотеці до уваги користувачів оформленна Книжково-ілюстрована виставка «Час плине, а пам’ять залишається…» та щоб розширити знання учнів про революцію Гідності , вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні, поглибити патріотичну та національну свідомості відбулася патріотично-інформаційна бесіда «Революція Гідності та Свободи» з учняма 11 класу.

  Бібліотекар ознайомила з історією виникнення державного свята яке відзначається щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року). А сумісно з бібліотекарем Новокиївського НВК Березніцькою В.О. та організатором Юріною О.В. для учнів 7-11класів проведено літературно-музичний захід «Тернистий шлях до свободи»  Під час заходу декламувалися вірші та розповіді на основі реальних подій про Революцію Гідності.

 В глибокій скорботі було згадано тих, хто загинув за нашу Україну, і спокій, всіх героїв, що полягли за гідність і свободу нашої Вітчизни, запалили свічки 

«Писемність та мова – жива плоть, яка створювалася мільйонами поколінь»

Велична, щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода, —
То України мова барвінкова, —
Така багата й вічно молода.
Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й душу з ранніх літ,
Ця мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ.

   День української писемності та мови – державне свято, яке щороку в Україні відзначається 9 листопада.
  Ця дата припадає і на вшанування пам’яті  Нестора літописця, адже за інформацією вчених саме з його  праць починається українська мова.

   В День української писемності та мови традиційно в Новокиївській бібліотеці-філії для користувачів бібліотеки оформлена книжкова викладка літератури «Писемність та мова – жива плоть, яка створювалася мільйонами поколінь»
  Сьогодні у нас є нагода вклонитися Слову в його красі, виразності та розмаїтті. Наша рідна українська мова загартована історією та відточена творчістю талановитих письменників та поетів.
  Мова це душа нашої нації, адже у її глибинах народилося культурне надбання, яким може пишатися український народ.
   Зберігати і розвивати  рідну мову – значить будувати незалежну, справді вільну країну це виховувати гідних представників свого народу і пишатися своєю Батьківщиною.

«Герої живуть поряд з нами ».

     14 жовтня, на свято Покрови Пречистої Богородиці, в нашій державі відзначається День українського козацтва та День Захисника України.
    День Покрови обрали не даремно. Традиційно саме в це православне свято українці вшановували та славили воїнів-захисників. І така традиція бере початок ще з часів Київської Русі. Напередодні  Дня захисника України та Дня українського козацтва в  Новокиївській сільській бібліотеці підготовлена книжкова виставка "Славні лицарі козацької доби" та відбулася зустріч- "Герої живуть поряд з нами".
   Гостем зустрічі був учасних воєнних дій на Сході України - Олександр Івшин. Активну участь у заході  взяли учні 5 класу та користувачі бібліотеки.
   Під час спілкування з Олександром присутні дізналися про жахіття війни. Запрошений   Ділився з дітьми спогадами, розповідав школярам, що пережив за час  проведений в зоні АТО. Відповідаючи на численні запитання дітей, намагався у доступній формі розповісти про військові будні, в яких завжди є місце для подвигу.

«Незалежна і єдина будь навіки, Україно!»

Ми різні з материнської колиски,
Та всі ми діти щирої землі.
В родині вільній всі ми — українці
Ми України доньки і сини.

24 серпня – це не просто День народження держави, це світле свято здійснення мрій і сподівань багатьох поколінь наших предків. Це можливість відкрито,вголос говорити і собі і світові, що ти українець, що в тебе є держава,що ти можеш

гордитися своєю країною,своїм народом.   З нагоди 29-ї річниці Незалежності України в Новокиївській бібліотеці-філії до уваги відвідувачів книгозбірні оформлена тематична виставка - інсталяція «Незалежна і єдина будь навіки, Україно!» матеріали якої розкривають минуле й сучасне України.та пройшла літературна година «З Україною в серці» з дитячим об’єднаним клубом «АСОРТІ» під час якої діти читали вірші про Україну, калину та мову! Презентували свої малюнки. А завершилось святкове засідання  традиційним частуванням.

  

«Кольори,що дають надію»

В Україні щорічно 23 серпня святкують День державного прапора. Це свято має багату історію і свої традиці, це свято всіх поколінь українців. Це данина поваги символу держави, що пройшов довгий, часом героїчний, часом трагічний шлях. Під рідним прапором український народ утвердив віковічну мрію про державність, соборність і самостійність. Благородні синій і жовтий кольори неба і пшениці символізують велику працю наших людей від сходу до заходу України й з півночі до півдня.
     У Новокиївській бібліотеці-філії  з метою виховання поваги до державної символіки України  для відвідувачів підготовлена розгорнута книжково-ілюстрована виставка «Кольори,що дають надію» на якій представлені матеріали про історію створення нашого прапора від минулого до сьогодення.
  Тож нехай синьо-жовтий стяг і надалі вселяє в серце кожного українця гордість та спонукає на нові подвиги заради своєї Батьківщини